Як жаль
Що пишу, бездарні вірші даремно.
В рядки ці без сенсу увірвалась печаль.
Страшно... Бо в душі, мов пекельній ночі, темно.
Я люблю цей світ,
Та зло полонило в ньому життя!
Із чола стираю, пекельний лавовий піт,
Як шкода що діти, бачать криваве й брехливе буття.
Але віра в душі не згасає,
Про безтурботне майбутнє дітей!
І знаю, що могутнім променем світла Україна знову засяє,
І неодягне більше, цих зловісних петлей.
О Всемогутній Боже,
Бережи наших героїв війни!
Не будем чинити ми більше негоже,
Захисників України, від смерті Спаси.
Корнута І. М. 31.03.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726665
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 31.03.2017
автор: Корнута Іван