І знову - нестримні весни,
І знову - з душі неспокій,
Мов човен, отой, без весел,
По річці, отій, глибокій...
Лиш вітер шматує серце,
І сонце холодним диском
Скотилося, мов на денце, -
Тебе вже немає близько...
Цей світ повернувся раптом -
Бездонна небесна прірва
Мою проковтнула втрату
Повірити б, та не вірю...
Сміятися б, а не плакать,
У просинь - дивитись вгору,
Вдягнути б красиве плаття -
І панною вийти з двору...
Чому я не рада світу,
Чому розлилося синім...
Ці весни - назустріч літу,
Які ж вони швидкоплинні...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2017
автор: Наташа Марос