ОРИГІНАЛ
Слова лягають на стежки.
Хай по них почерк часу піде,
Коли блукати більше ніде,
Не падають до ніг зірки.
Ти йшла. Спасибі лиш тобі.
Не розгубилася в юрбі.
Переборола передишку
І врешті взяла мою книжку.
ПАРОДІЯ
Ти врешті взяла мою книжку.
Ну, що ж, спасибі і за те.
Свої чуття… складу під кришку.
Зірки не падають… Лате
В кав’ярні вип’ю, витру губи.
Народжу слово-мармелад,
На стежку кину, хай голубить
Її, коли тобі не в лад.
По ній хай почерк часу піде,
Міг би лишитись у тобі...
Але ти вибрала сусіда,
Не розгубилася в юрбі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726709
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 01.04.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)