А ВЕСНА ЦЬОГО РОКУ ТАКА…. .

А  ВЕСНА  ЦЬОГО  РОКУ  ТАКА….
               (14  нісана,  11.04  2017)*

Немилосердно  час  біжить,  летить,
Роки  минають,  мов  сполошені  хвилини.
Ми  подумки  шукали  щастя  мить,
Бо  в  пам’яті  людській  вона  не  згине.

Двох  тисяч  непомітно  добігає  літ,
Як  Божий  Син  життя  прийшов  віддати.
Щоб  побороти  смуток  і  неправди  гніт,  
Щоб  людство  вічний  мир  могло  вітати.

Ще  не  час  на  добірне  зерно,
Ще  бур’ян  хазяйнує  над  нивою,
Скільки  мотлоху  в  світі  старім  залягло,
Чи  людина  в  нім  буде    насправді  щасливою…

Поховали  про  рівність  дешеві  байки,
Про  братерські  одвічні  стосунки.
Здичавілі,  жорстокі,  мов  зомбі,  «братки»
Посилають  знічев’я  смертельні  дарунки…

Вже  зомбують  бездомних  дітей  в  каламуть,
Бо  нікому  вони  ні  на  що  не  потрібні.
Голубого  кита  на  приманку  беруть,
 Бо  суспільство  убоге  та  бідне.

В  цілім  світі  непевність  і  страх,
Дар  життя  максимально  знецінений.
Люди  стали  знаряддям  для  вбивств,
Ніби  розум  їх  кимось  замінений.

Кожен  тішиться  власним  життям,
Обростає  своєю  слизькою  личиною.
І  зникають  одвічні  людські  почуття,
І  суспільство  грозить  всім  руїною.

Одинокі  герої  на  подвиги  йдуть,
Не  жаліють  життя,  щоби  Дім  рятувати.
Та  еліта  байдужа,  знайшла  іншу  путь  –
За  мамоною  сліпо,  безглуздо  триматись.

Ми  втрачаємо  спільний  Закон,
Той  Закон,  що  єднає  планету.
Божі  норми  незмінні  для  всіх
І  порядку  без  них  не  знайдете.

Мусить  кожен  знаходити  шлях  –
Між  добром  і  між  злом  вибирати.
Все  несправжнє  зникає,  мов  тать  –
Пощо  станем  за  ним  жалкувати.

Божий  Син  над  планетою  Цар  –
Кожен  смертний  повинен  це  знати.
І  цей  день,  коли  душу  поклав  на  вівтар,
Кожен  рік  мусять  всі  пам’ятати.  

           *--14  нісана  –  перший  день  повного  місяця
                         після  Весняного  рівнодення.

Матвія  28:18,19  «Ісус  підійшов  та  сказав  їм:
 «Дана  мені  вся  влада  на  небі  і  на  землі.
 Тож  ідіть  та  робіть  учнями  людей  з  усіх
 народів,  хрестячи  їх  в  ім’я  Батька,  і
 Сина,  і  святого  духу».

Луки  22:19,20  «Також  він  взяв  хліб  і,  склавши
 подяку,  поламав  його,  дав  їм  і  сказав:
 «Це  означає  моє  тіло,  яке  буде  віддане  за
 вас.  Чиніть  це  на  спомин  про  мене».  Так  само
 взяв  він  після  вечері  чашу  і  сказав:  «Ця  чаша
 означає  нову  угоду,  укладену  на  підставі  моєї
 крові,  яка  проллється  за  вас».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726807
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.04.2017
автор: НАУМ