Світанку немає... лиш темна, караюча ніч.
Блукаю так довго у пошуках світла і істин.
А їх все немає...лиш тільки у дотиках пліч
Є дика зневіра, бо з сонцем вони несумісні...
Світанку немає... лиш долі нічні лабіринти,
У відчаї м/яти, застигла мені на вустах...
Я прошу надії, ви в небо, останні полиньте,
Ще може у чорнім, знайдете себе на вітрах...
Світанку немає... і ніч вже поволі, як рідна,
Де хвилі обнімуть, намоклий у жалях пісок...
Не муч, мене темна, зречешся від істин, негідна...
Віддай нам світанок... чи просто тисни на гачок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2017
автор: Квітка))