королева бджолина –
полум`яна макова квітка –
не поспіхом, як до льотка
вербового вулика,
до крайнеба лине:
навощена
для прощального
танцю її ритуального
горизонту прилітна дощечка…
королева бджолина
описує,
ритуальними колами заколисує
щасливу минулу днину
і повільно зника –
ховається у полум`яну щілину
золотого льотка –
на спочинок
густо бринить зсередини
лагідна і клопітка
домашня опіка –
спішить прислужитися радо їй,
королеві своїй,
кожна придворна бджілка –
срібнокрила зірочка,
що сяють оздобами під балдахіном
із чорно-синьої дорогої тканини
під небесним склепінням вулика
бджоли-зірки
прополіс цілющий натще
їй обережно у тіло вмащують,
ніжними дотиками пилку
посипають долівку –
несуть покладати на ложе,
на перламутрову мушлю схоже,
полум`яну червону маківку –
королеву свою бджолину матінку:
спочивай до світанку…
завтра знов у сяйві-зеніті
благословиш усе на світі
медами-нектарами у різноцвітті
…а знадвору цієї пори
все ще наглядці королеві бджолиній
переливаються, невагомо плинуть
на все небо урочисті барви і кольори –
то несуть незчисленні статс-дами-фрейлини
шлейф її,
обережно тримаючи за шовкові краї:
ллються барви позахідні у щілину льотка
і гаснуть у сонному лоні вербового вулика
а навстріч
лише вірних воїтельниць – за чотою чота
срібнокрило у ніч
виліта
…спить-спочива
полум`яна бджолина матінка-короле-ва…
02.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726926
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2017
автор: Валя Савелюк