Мандрує небом місячна ікона,
Холодний пил розтрушують зірки,
І вітер наче вирвався з полону
Та вишиває хмарні рушники.
Роса траву вкриває сивиною
І час не йде. Втомивсь. Заціпенів.
І поле тихо хреститься луною
Відгомонілих у минулім днів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726974
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2017
автор: rutzt