Коли стискається серце і біль відчуваєш,
мов гострий кілок пронизав наскрізь,
й нічого кругом ти не помічаєш, -
здається, все просто - ти влип!
Ти влип і, знаєш, надовго.
Надовго цей щем нерозділений
нитиме в грудях...
Придавить тебе до землі...
І якщо, все пройде дуже добре, -
промучишся аж до наступної весни.
Доки знов не торкне струмом вольтовим,
доки знов не знесе дах над головою,
доки все твоє життя не стане суцільною весною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727162
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2017
автор: Марія Микуляк