Ми не задумуємося ні на мить
про життя яке втрачаємо.
Куда ж той індивід спішить?
І погляд у товпі блукає.
Когось шукає,
чи від когось тікає.
Біжить кудись, не спочиває...
Всі також спішать,
забули про життя.
Весь світ сірим став!
Посмішка у людей давно спала з лиця.
Радості в очах давно вже нема,
Пропало для всіх спокійне життя:
робота, дім, знову робота…
І так понеділок, вівторок, п'ятниця, інколи субота...
В неділю поспиш,
відпочинеш трохи,
і з понеділка почнеться нова карусель турботи...
03.03.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727187
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.04.2017
автор: Марія Андрійчук