На цій тернистій, не легкій, страсній дорозі,
Лице скривавлине й в гірких потах,
Приступить Вероніка витирати, а в неї біль
І співчуття в сумних очах.
І витре Спаса нашого Ісуса,
Хустинкою, як біле полотно.
І стане образ на хустинці тій незвичний,
Лице Ісуса з терновим вінком.
Стражденний образ нашого Ісуса,
Хай буде завжди у душі.
Щоб кожен милість мав і силу
Для допомоги ближньому в житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727327
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 05.04.2017
автор: Наталя Боднарук