[b]ПершоЦВІТ(и)
[/b]
4 квітня на Троєщині столиці
України [i]зацвіли абрикоси ...
[b][/b][/i]
Ще коли була зимова днина –
непомітно відцвіла Ліщина.
Мати-мачуха в яру жовтіє,
Верба ніжно-ніжно зеленіє.
Із під снігу виглянули кв`ітки, –
то Підсніжники подали звістки.
Ну, а потім синьо-злено стало:
пора Пролісків уже настала.
На дерева впали Сонця стріли,
Абрикоси миттю забіліли.
А невдовзі – вибухло цвітітня,
буде і тепління, й холодіння.
На галявинах вже квітнуть Ряски,
відцвітаються вони до Паски.
Витріщились Півники на клумбах
і багато квітів ще на тумбах.
На суцвіттях [i]зажужжали бджілки,
[/i]Божі розкрилилися корівки.
Стало на подвір’ї вельми людно.
Білизна засяяла повсюдно.
[i]Першим Цвітом ожива Природа,
[/i]День у день чарує її Врода.
[i]Молодіє Дух Людський всякчасно
[/i]і крокує по землі він щасно ...!?...
04 квітня 2017 року. Троєщина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727484
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.04.2017
автор: Зореслав Благомирів