Біжать роки, летять роки
Весняного цвіту пелюстки,
В сонячних зайчиках вода
Душа, як завжди, молода!
Короткий молодості час.
Поглянь - дорослі діти в нас.
Здається - ми ще не жили -
Любуйся - внуки підросли.
Велике щастя – діти, внуки,
Часу не має тут для скуки.
На дачі можна працювати,
Душевну пісню заспівати .
Біжать роки, летять роки…
Уже старенькі в нас батьки.
Роки, як літньої спеки вода
Душа, як завжди, молода!
Осінь у двері заглядає…
Давно уже батьків немає.
Сум павутинкою плететься…
Хтось ще із друзів озоветься.
Чого б, здається, сумувати ?
Справ добрих зроблено багато.
То ж бережімо кожну мить, .
Що так безжалісно летить.
Біжать роки, летять роки…
Обірвані з календаря листки,
Зимової стужі холодна вода
Душа, як завжди, м о л о д а !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727545
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.04.2017
автор: Веселенька Дачниця