[i]Вже день майнув за обрій, за місток,
Як у дитинстві білий літачок,
Котрого я пускав колись в польоти,
Не знаючи про сенсу перешкоди :
Посадки - катастрофи та стихій піке...
Надходить вечір...Щось таке глевке,
Бо завтра знов важкі випробування :
Моменти ейфорії чи стрімке падіння ?
Вже день майнув за обрій, за місток...
І ще один виток до таїнства зірок.
А десь у темряві знаходиться літак,
Заблудний в цьому світі мій простак.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727623
Рубрика: Нарис
дата надходження 07.04.2017
автор: Мандрівник