1.
Я ходив навколо церкви
ходив й думав
про недоступні мені речі:
доторки мавок,
усмішки дітей, що померли
Їх фотографувала смерть
Їх фотографувала радість вмерлого.
2.
Ніч вела зі мною монотонну бесіду
про велике історичне переселення собак.
Так я втрапив в двері мови.
Там стояла ти.
Кліпаючи зазирала у зірки –
У їх будову.
3.
Більше я не плакав, більше не тужив.
Ніч тепер здавалась подарунком неба
Я відкрив…
Чи хтось відкрив
Цей коридор
У безвість слова?
(19.02.2017)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727639
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.04.2017
автор: Immortal