Вона й не здогадується,
Що я її сильно кохаю.
Млію коли усміхається,
Кожний погляд плекаю.
Слухаю кожнісіньке слово,
Голос мелодія ран.
Очі блищать кольорово,
Карий відтінок їх тан.
Запах волосся, мов ранок,
Окутає з носа до ніг.
Її сміх, немов би світанок
Сиплеться знову мов сніг.
Охоплю тендітно за руку,
Огорну за талію враз,
Поцілую,зітру нашу муку -
Цих вагань і несказаних фраз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2017
автор: Моряк