Ти пам'ятаєш, як щасливі
З тобою борсались в траві,
І я тобі сказала : «Милий,
У мене коник в рукаві!
Бешкетник так мене лоскоче,
Злови ж зеленого, злови»
І ти ловив його охоче,
Шукав із ніг до голови.
Ой конику та зелененький,
Чи був ти в рукаві чи ні?
Не пам'ятаю, чи ти дзенькав,
Чи то дзвеніло щось в мені!
Солодке, пристрасне кохання,
І рук оголені дроти,
Правічні рухи возз’єднання
І шепіт твій …до хрипоти.
Вечірнє сонце червоніло,
Схиляючись за небокрай,
Я сонце пошепки сварила :
«Не підглядай! Не підглядай!»
Лишилась смужка лиш червона
На небі, й на самій траві
А коник грав щось з Мендельсона,
Й радів, що він «не в рукаві»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2017
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)