Відсьорбую я каву з філіжанки,
Вдихаю терпкість міста аромат.
Для тебе я давно не в статусі коханки,
Та й ти уже не мислиш, як Сократ.
Єство моє занадто гордовите,
Стерпіти не спроможне почуттів.
Твої цілунки – продані, безликі,
Чужа історія з чужих мені життів.
Дурманить аромат міцної кави –
Єство на рефлексію перейшло.
Для тебе почуття – одні лише забави.
Кохання стороною нас з тобою обійшло.
П’янить мене той аромат міцної кави,
Для когось філіжанка ще одна стоїть.
Не перетворюй почуття в забави –
Тобі байдуже, а мене – болить.
© Тетяна Гриндула, 28 березня 2017 р. (22 год. 24 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2017
автор: Гриндула Тетяна