Я відридаю, відкуплюсь дощами
Від щастя, що судилося не нам,
На склі магічну скреслю пентаграму,
Увінчану невитравним ім’ям.
Я відболю, відмружусь, перетерплю
І похлинуся окриком: «Зажди!»
Торкнусь безгрішно, несвідомо тепло
До спогадів, де був учора ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2017
автор: Оксана Дністран