Це просто дощ. І зовсім я не плачу,
Якщо вже вирішив – іди.
Що буде далі – поживем-побачим,
Я не боюсь обіймів самоти.
Облиш слова, вони лиш тільки звуки,
Віднині розійшлись наші шляхи.
Лише потиснемо з тобою руки.
Я не спинятиму. Не озирайся й ти.
Після дощу веселка в небі сяє.
Моя веселка згодом також розцвіте.
Ти пам’ятай: назад шляху немає,
Будуть лиш спогади. І все…
[i]08.04.2017, ღ М.Н.С.ღ
Фото з Інтернету[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2017
автор: Наталька МНС