[i]Із серії
«Комсомольці-цілинники»[/i]
… Ми у хвилюванні неповторному,
Вечір. Вже відчутно спеки спад,
Юна дівчина в береті чорному
Проводжає нас в Цілиноград.
Стоїмо задумавшись, замріявшись…
А станційний дзвоник раптом – дзень!
Поклику душевному довірившись,
Про грядущий думаємо день.
Молодята – що їм? – вже групуються,
Щось щебечуть весело гуртом…
Двоє он під ліхтарем цілуються,
Де перон закутаний димком.
… У тривогах стали ми суворими.
В чорнім небі – світлий зорепад.
Харків проплива за семафорами, -
Прощавай! Привіт, Цілиноград!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2017
автор: Галина Будянська