Я іще не успіла допить свою осінь,
а уже сніговій стереже близ воріт.
Він надії мої як дороги заносить
і грозить наді мною закрить небозвід.
Снігопад-сніговій, не засніж мої коси,
в мої двері не стукай, надій не круши.
Снігопад-сніговій, коли жінка попросить,
літо бабине їй підганять не спіши.
Не спіши, сніговій, я іще не готова,
ти іще не успів мою душу знітить.
Я невилитий біль лебединого слова
не тобі, а йому, хочу все ж присвятить.
Снігопад-сніговій, не засніж мої коси,
в мої двері не стукай, надій не круши.
Снігопад-сніговій, коли жінка попросить,
літо бабине їй підганять не спіши.
Я іще розіб’юсь об твою неминучість,
голуба заметіль запорошить мій дім.
Я прошу не засніж моїх мрій нерішучих,
не торкайся кохання крилом льодяним.
Снігопад-сніговій, не засніж мої коси,
в мої двері не стукай, надій не круши.
Снігопад-сніговій, коли жінка попросить,
літо бабине їй підганять не спіши.
09.04.2017
[i]* Переспів твору Алли Рустайкіс „Снігопад“.
[/i]
Алла Рустайкис
Снегопад
Я еще не успела испить свою осень
А уже снегопад сторожит у ворот
Он надежды мои как дороги заносит
И грозит застелить надо мной небосвод
Снегопад, снегопад, не мети мне на косы
Не стучи в мою дверь, у ворот не кружи
Снегопад, снегопад, если женщина просит
Бабье лето ее торопить не спеши
Не спеши, снегопад, я еще не готова
Ты еще не успел мою душу смутить
Неизлитую боль лебединого слова
Не тебе, а ему я хочу посвятить
Снегопад, снегопад, не мети мне на косы
Не стучи в мою дверь, у ворот не кружи
Снегопад, снегопад, если женщина просит
Бабье лето ее торопить не спеши
Я еще разобьюсь о твою неизбежность
Голубая метель запорошит мой дом
Я прошу, снегопад, не заснежь мою нежность
Не касайся любви ледянящим крылом
Снегопад, снегопад, не мети мне на косы
Не стучи в мою дверь, у ворот не кружи
Снегопад, снегопад, если женщина просит
Бабье лето ее торопить не спеши
Торопить не спеши, торопить не спеши
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117041002341
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728142
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 10.04.2017
автор: Олександр Мачула