[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XvtzhdLTCaw
[/youtube]
Усі ми люди, зовсім різні,
І думка в кожного своя.
В одних віршах хвилює ніжність,
Душа таких, немов рідня.
Читаєш, думаєш, радієш,
Бува сльоза враз запече,
Бо ти людину зрозумієш,
Підставиш словом їй плече.
І розцвіта душа, як квітка,
До сонця тягне пелюстки.
Таке бува у нас нерідко,
Хоча бувають й колючки.
Слова по тілу, наче бритва.
За що триматись, щоб встоять?
Тут допоможе хай Молитва,
Цей негатив з душі, щоб знять.
Не оскверняйте душу словом,
Назад повернеться підчас.
Нехай було це випадково,
Та Бог спасе від слів тих нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728294
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.04.2017
автор: Н-А-Д-І-Я