Сльоза стікає стиха по щоці –
Вже вкотре люд гріховністю своєю розпинає.
А ти в покорі, Господи, вмираєш на хресті
І кров Твоя нас, грішних, з аду визволяє.
Ти йдеш смиренно на ганебну смерть,
Аби життя для людства вічне дарувати.
Ти відкриваєш браму до небес,
І душі праведні із аду визволяєш.
Ти вибрав смерть, аби її перемогти,
Ти вибрав смерть, аби усі ми жили.
Вмираєш ти у муках на хресті
За твориво Отця – Людину.
Сльоза стікає, скапує сльоза,
І небо плаче, сіє блискавиці.
Життя за нас ти на хресті віддав,
Аби по смерті в небі жили вічно.
© Тетяна Гринуда 10 квіт 2017 р. (22 год. 15 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728408
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 11.04.2017
автор: Гриндула Тетяна