Годинник відміряє усім час,
Секундна стрілка мчить і без зупину.
Для когось час ще тільки стартував,
А в когось зупинився вже навік годинник.
А ми, не відчуваючи почасту суєти,
(Для нас цей час уже не відлік і не вимір)
Мчимо вперед, не досягнувши ще мети,
І зупиняємось, бо зупинився наш годинник.
І забуваємо в тій суєті для чого живемо,
І забуваємо у чому суть життя людини.
Годинника не спинить вже ніхто,
Окрім Творця, який завів отой годинник.
© Тетяна Гриндула, 10 квітня 2017 р. (15 год. 20 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728411
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.04.2017
автор: Гриндула Тетяна