Мати, з болем в саду, доторкається вишні,
Сина здалеку жде, та гармати там свищуть,
Впали чорні сніги, де синівська дорога,
Простелились стежки в тиху вічність- до Бога.
Приспів:
Алилуя! Алилуя! Алилуя!
Чом літа молоді вже не лічить зозуля?
Чом притихла в гаю, задрімала журбою?
Обірвалось життя на світанку війною.
Знову вишня цвіте, огортається смутком,
Мати сина все жде, та життя в незабутках,
Впали чорні сніги, де синівська дорога,
Снить матусенька сни- шлях синівський до Бога.
Приспів:
Алилуя! Алилуя! Алилуя!
Чом літа молоді вже не лічить зозуля?
Чом притихла в гаю, задрімала журбою?
Обірвалось життя на світанку війною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728557
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 12.04.2017
автор: Леся Утриско