Сьогоднішній вітер, зі східних пустель, -
Приємний такий... на дотик.
Цілує так ніжно обличчя моє
Грайливий пустун - мов котик.
Муркоче, нахаба - в волосся густе...
Який той пустун сміливий.
Та все на душі - мов весною цвіте...
Всміхаюся в Світ - щаслива...
І в серці моєму відчутно дзвенить
Цей радісний тихий спокій...
Забула, здається, в цю райдужну мить,
Що доля, часом, - жорстока.
Забула про сум і загублений час,
Який промайнув - стрілою.
Згадала кохання, згадала про нас,
Про те, що живу - тобою.
Це ти ось так ніжно цілуєш мої
Усміхнені світлі очі.
Залишся зі мною, залишся в мені -
Бажанням моїм жіночим.
Залишся зі мною - моїм до кінця,
Коханим таким і рідним.
До тебе, жаданий, мелодія ця
Нехай долетить із вітром...
Від серця - до серця нехай долетить
Це щастя миттєве східне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2017
автор: Елена Марс