Життя – театр. Чи ж до такої міри?!
В його кулісах вже протерлись діри.
Черговий фейк знімає сашавілкул
і з ним його регіональна спілка.
До пам’ятника він кладе букета
у позі невимовного естета.
Все зрежисовано, розставлено по полках,
та все ж херой танцює мов на голках.
Для всіх каналів роблять кілька дублів,
ютубів, однокласників і гуглів,
а потім ненаситний кліщ-естетик
з собою забирає все ж букетик!..
Отак життя в нас підміняють грою,
навіщо квіти неживим героям?!.
Він зекономив кілька квіток всує,
своїй дружині мабуть подарує…
Які ж ущербні ці гнилі істоти,
що звуть себе велично – патріоти!
У душах же гуляє-свище протяг,
якого й дорогий не скриє одяг.
12.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117041205548
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728580
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.04.2017
автор: Олександр Мачула