Залишки свого кохання,
я покинула у клітці з хмарами.
Моє добровільне покарання -
проводити ніч із примарами.
Розчарування - мед,самотність - солодка,
мене відволікають псевдо люди.
Мить щастя занадто коротка,
і здається що більше її ніколи не буде.
Всередині кладовище надій,
щоб пройти - потрібно померти.
Дивися в очі смерті і радій,
ти через три хвилини станеш жертвою.
Тобі не допоможуть ні чари ,ні закляття,
можеш навіть не молитися Богу.
Ти з народження - моє прокляття ,
з чітко вказаною, короткою дорогою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2017
автор: Mia666