Вчинила тісто. Від думок затісно.
Зіжмакався папір. Згасає день.
Гасає вітер срібний передмістям.
Зітліє час. Розсиплеться, як пень.
Та ще є трохи часу. Ворон кряче.
Озвався соловей – співців соліст.
Півсвіту плаче, а півсвіту скаче –
Такий життя непересічний зміст.
Пир на весь мир у нас. Під канонаду.
Заплющим очі – і не бачим кров…
Що ж, часу мій, дожив до гріхопаду,
До божевілля, часу мій, дійшов!
А чи тебе, як і мене, судомить?
Продовжуються оргії гучні…
На ранок телевізор повідомить
Про те, що маєм втрати незначні…
Вчинила тісто. Добра паска буде.
Великдень пошаную між людьми.
Великий День хай Совість нам пробудить
Христос Воскрес! А чи воскреснем ми?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728742
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2017
автор: Ніна Третяк