Як незаконність відчуттів приваблює мене!
Я прагну зрушення в буденнених ритмах
За втіху маю обійти обмеження земне -
Від світу відгук не чекаю я в молитвах:
Він споглядає з задоволенням на біль ,
Хотів би мене ув’язнити за свавілля
Він тисне – м’яко ігнорую , маю ціль -
Звільнитися від догм …його безсилля
Благословлю у посяганні на свободу,
Нехай позлиться,бо мінливую стихію –
Мене зловити - як носити ситом воду.
Або… нехай шукає, я ховатися умію .
Не випаруюсь в пристрастях киплячи,
Моє нутро - то купність крапель – в ній
Вирує цілий рік Гольфстрим і вдачі
Рішучої - не замерзну в формі крижаній.
Нехай випробує зима, жага і морок -
Лише обрамлення потокам із щедрот
Тепер мене вже не лякає знаний строк -
Сама ввіллюсь в потоки вічних вод.
А зараз – зайве скину в потойбіччя,
В рухомому бутті я щастя віднайшла,
Тому вода – прадавньо-вічна
Мене як блудну доньку прийняла
© Олена Зінченко 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728805
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2017
автор: Zinthenko Olena