Хрести на соборах,
хрести...
Во ім’я Отця
і Предвічного Духа Святого
і Сина...
Бо храми – у Вічність спрямовані
строгі листи,
та їх прочитати буває несила.
несила...
Хрести на соборах,
хрести...
Во ім’я Розп’ятого знову
й воскреслого
нині...
Як важко тягар цей
крізь тисячі років
нести,
Безвинного
знов на розп’яття вести,
Того,
хто спокутував
гріх поколінь аж од віку
й донині.
І знову
так гірко...
Бо знову розп’яття
в скалічених душах зростає,
та тільки Господь
у нас ні про що, ні про що
Не питає,
Все знає, усе про нас знає,
І знову чекає.
Чекає...
Надію дає
І сина свого воскрешає –
Прощає.
Допоки прощає-
Сина Свого воскрешає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728847
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 15.04.2017
автор: Уляна Стринжа