Ісус у гробі.
Учнів сумніви беруть.
Він Цар Небесний?
Марія Мати
Заливає день слізьми.
Не стало сина.
З нею Іван,
Він Божий виконав наказ.
Не буде вбитий.
Петро сумує:
- Як зректися міг того,
Хто вчив любити?
Радіє Ірод,
З ним усі, хто засудив
Христа-Ісуса.
При гробі варта.
Грає в карти, гиготить,
Казав воскресне.
Земля трясеться.
В небі блискає, гримить.
Чорніє простір.
Небесний янгол
Камінь зрушив. Вільний вхід.
Печера в сяйві.
Ісус воскрес.
Саван у гробі залишив,
Відбилось тіло.
Жінкам з’явився.
Співчували, як терпів,
Нестерпні муки.
Хома не вірив:
- Хай покаже місце ран,
Де пхали цвяхи!
Наставив руки.
- Краще вірити словам,
Блаженний будеш!
Ходив з учнями.
Сорок днів їх дух кріпив.
Вознісся в Небо.
Христа науку
Світом учні рознесли.
Живе понині!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)