[i]До чорта чорне, до бога біле,
Є й інші кольори.
Спитай людина чи ти щаслива?
Спитай хоча б згори.
Всі намагаються завше вкрасти,
Думки, почуття й тіло.
Я ж намагюсь лиш тільки не впасти,
Хоча втратив вже крила .
І кожен хто ще хоче без черги,
Купити все трохи дешевше.
Втрачає почуття рівноваги,
Злітає та падає першим.
Є багато інших варіацій
Й багато старих, забутих релігій,
Є багато всіх тих резервацій -
Де сховатися душі полохливій.
А Хтось потребує спасіння,
Хтось потребує знову ротацій.
Чекаю твого воскресіння
І виглядаю з-за декорацій.
Не має ні сенсу ні змісту,
Твоє минуле самогубство.
Йду темрява, порожнє місто,
А ти рятуєш знову, людство.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728996
Рубрика: Верлібр
дата надходження 16.04.2017
автор: Валерій Кець