Має він великі ноги –
тож мандрує без дороги.
Роги в нього, як лопати,
то й зовуть його – сохатий.
Не страшні йому простори,
їсть він навіть мухомори.
Любить все ж траву і квіти,
а іще – зелені віти.
«Не ховаюсь за дерева!» –
сповіщає всім він ревом.
Здоровенний, як колос, –
це звичайно ж, діти, лось!
08.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117040804981
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729141
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 17.04.2017
автор: Олександр Мачула