Не шукаючи час і нагоду

Так  вишнево  сади  зацвіли  навесні
І  торкає  їх  промінь  ласкаво.
РозлилИся  у  співах  птахи  голосні  
І  струмки  покотилися  жваво.

Вмить  багатством  розкинулись  трави  рясні,
Літо  їх  зігріває  собою,
А  мені  лиш  би  бачити  очі  твої
І  до  тебе  летіти  стрілою.

Так  багряно  плющем  обвилися  хати,
Вічним  смутком  їх  осінь  стрічає.
Я  тобі  принесу  золоті  колоски  –    
Хай  нас  золото  їх  обвінчає.

У  холодні  зимові  п’янкі  вечори
Нас  любові  тепло  зігріває.
Ми  бредем  розбиваючи  сніжні  двори,
А  зима  нам  сонати  співає.

І  ніколи  не  щезнуть  сезонні  вітри,
І  у  будь-який  день  та  погоду
Ми  з  тобою  нестимо  любов  крізь  роки,
Не  шукаючи  час  і  нагоду.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2017
автор: Bonne Fille