Серце завмирає від ніжності твоїх губ.
Кров кипить, у венах температура висока.
Радісна в ночі, ця моя морока,
коли розум спить, а душа моя до тебе летить.
І цей талант твій - поглядом обнімати серце,
яке потім танцює, ледь не гопака.
Кожна мелодія, яка по навушниках грає,
наче про тебе,
про мене,
про нас співає.
А чи знаєш ти, коханий, як моя душа радіє?
Вона, як та роза, яку вітер леліє,
у танці з вітром, про кохання шепоче,
так і моя душа, тільки до тебе хоче.
Будемо про кохання серцями говорити,
вустами мовчати,
очами радіти,
триматися за руки,
пальці переплітати,
один одного кохати,
в обіймах потопати.
11.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2017
автор: Марія Андрійчук