Прозора тиша

Прозора  тиша.  Дня  –  немає
І  час  нову  добу  плете.
Що  буде  завтра?  Знаю,  знаю,
Та  чи  повірить  хтось  у  те?
Та  не  повірить…  Ще  учора,
Проливши  піт,  піднявши  пил
Ішли  до  мене  люди  хворі,
Каліки  душ,  каліки  тіл.
Ішли  брехливі  та  правдиві,
Ішли  і  щедрі,  і  скупі,
Чекали  слів,  чекали  дива,
Як  не  для  всіх  то  хоч  собі.
А  завтра…  Завтра  будуть  гучно
Ім’я  паплюжити  моє.
Чого  стоїш?  Цілуй-но,  учню!
Он,  бачиш,  римляни  вже  є.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729222
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 17.04.2017
автор: rutzt