Із неба дощик тихо накрапав,
За хмарку сиву заховалось сонце:
-Чому ти, брате плакати почав,
Скажи, яке у тебе сталось горе?
-Хотів картину гарну малювать
Та не вистача фарби такої.
-Якої, братику?Допоможу, не плач.
-Є всі, немає тільки золотої.
Всміхнулось сонце:"Ось тобі промінчик,
Він золотий, а ще дуже веселий.
Довершив дощик вмить своє творіння,
З"явилась в небі поміж хмар...(Веселка).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729290
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 18.04.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський