…………………. .

Скільки  я  не  шукав  бога  я  не  міг  його  знайти.  Його  не  було  видно  у  золотоверхих  храмах.  Він  не  був  одягнутий  у  дорогі  одежі.  Його  голосу  не  було  у  порожніх  словах  з  амвонів.  Він  не  був  частиною  меркантильних  ідей  псевдо  теологів.  Він  ніколи  не  переступав  порогу  дорогих  апартаментів  єпископських  резиденцій.  Ні  його  там  не  було.  Зате  він  був  у  середині  мене.  Там  де  і  обіцяв.  Бог  не  потребував  жодних  релігійних  практик  від  мене.  Ні.  Йому  до  цього  було  зовсім  байдуже.  Він  чекав  іншого  –  зустрічі.  Він  хотів  бути  зі  мною  другом  а  не  залишатися  якимось  невідомим  божеством.  Ні.  Він  був  як  батько  і  друг  і  брат  одночасно.  Він  вмів  чекати.  Він  не  ображався  на  мене  за  мою  впертість.  Зовсім  ні.  Йому  не  важливо  було  чи  я  ходив  на  недільну  службу  віддаючи  данину  мурам  і  кланяючись  перед  попами.  Він  мене  чекав  там  де  ніхто  не  бачив.  Він  обіцяв  мені  зустріч  і  він  дотримав  слова.  Йому  не  потрібні  мої  дитячі  шептання  мантр  і  молитов.  Абсолютно.  Для  чого?  Він  же  Бог.  Але  він  хотів  дати  мені  те,  що  не  може  дати  ніхто  –  правду.  Дати  те,  що  на  лежить  по  праву  спадкоємцеві.  Він  любив  мене  завжди,  не  зважаючи  ні  на  що.  Він  бачив  в  мені  свого  сина,  навіть  тоді,  коли  усі  відвернулися  від  мене.  Він  був  зі  мною  у  найскладніших  моментах,  хоч  іноді  я  і  не  бачив  його.  Він  бачив  у  мені  велич  свого  творіння  у  той  момент  коли  я  сам  себе  ненавидів.  Він  вірив  в  мене  навіть  тоді,  коли  я  уже  не  вірив  ні  в  що.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2017
автор: Ruslan B.