Я любов до Вітчизни не міряю гречкою,
Ні купюрами тими,що маю в руках.
Не захоплююсь зроду «святими овечками»,
Які люблять народ свій лише на словах.
Мені золото променем сиплеться з неба,
А смарагди росою спадають до ніг.
У багатстві такім відчуваю потребу,
Лиш виходжу уранці за рідний поріг.
Тут рубіни й сапфіри, блискучі алмази-
Все дарує мені наш заквітчаний край.
На полях,у лісах і в степах диво- стрази,
Скільки хочеш в душевну скарбницю збирай.
Саме ці «камінці» найдорожчі у світі,
Тільки треба усім нам колись зрозуміть:
З діамантами згинуть «овечки» всі ситі,
А Вітчизну свою треба просто любить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2017
автор: Galina Udovychenko