Граційний стрибок клямки,
завмирання подиху на мить,
Хтось увійде в твій простір,
когось чекаєш ще?
Можливо, повернеться хтось.
Хтось буденний з молоком,
чи екзотичний гість з квитком.
Як тихо відчиняють двері,
йдучи до колиски з немовлям.
І гупаючи, з важким подихом
тривогу вносять у дім.
Чи з суворим натиском
біда й проблеми постають на порозі.
А як мовчить довго клямка,
коли хтось в дорозі додому?
Повільний поклін видає денну втому.
Дивишся на клямку годинами-
чекаєш рішення важливого?
Що скаже той хто, б'є клямкою поклін?
Чи так, чи так, за мить -
все зміниться, однак.
Нові думки ввійдуть до тебе,
Всього лиш порух клямки,
як часто щось
він може вирішить в житті?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729471
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2017
автор: Кавалева