Закохана у квітень до нестями заметіль,
Ввірвалась з неба шалом почуттів.
Закляк наляканий, маленький джміль,
Той що до вишні в гості прилетів.
Під ноги срібло, втаємничена вуаль,
У танго... пристрасть через край.
Мов справжня, небезпечна фам фаталь.
Замерз, принишк весни дзвінкий ручай.
Закохана у квітень до нестями заметіль,
Яскраве, руйнівне та сильне почуття.
Не зрозумів ніхто, сварили звідусіль,
Її ж кохання мить не знала каяття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729478
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2017
автор: Ірин Ка