Гаряче поле. Десь у вишині
Кружляють відгодовані ворони,
Бо саме тут в криваво-чорні дні
Гордині загубилася корона.
Дивились сумно прожиті віки
(сказати б щось, та слів вони не мали)
Як йшли самозакохані полки
Вбивати тих, кого так зневажали.
Та й ще сміялись щиро, від душі
(хоча хіба вони ту душу мали?)
Підступність їх не відала межі
(вони її братерством називали).
Ті зайди возвеличували страх
Та сліз гірких бездонні океани.
Тепер лежать, впокоєні, в полях,
Безглузді жертви пихи та обману.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729509
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 19.04.2017
автор: rutzt