Приспів:
Мій Андрійко, моє серце…
високий чорнявий.
Наче вітер в чистім полі,
як в діброві явір.
Я й не бачу серце мліє
у моїй уяві.
1
Ой піду я до діброви
тай широким лугом,
На галявині волами
милий оре плугом.
2
Назбираю дичок в поділ,
натрушу із груші.
Воли в нього молоденькі,
як миленький дужі.
3
Біжить гаєм через доли,
летить наче пташка,
Несе снідати в узвори
молода козачка.
4
Осінь листячко багряне
стеле в ноги босі,
Кров гаряча гріє в ноги,
що їм паморозі.
5
Летів сокіл краєм лісу
в хмарці загубився.
Там коханий ріпу сіє,
мабуть затомився.
6
Принесу я йому їсти,
Розстелю належно.
Дам кулешику поїсти,
притулюсь сердешно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2017
автор: Дідо Миколай