Всі звуки! Звуки болю, що відчуло небо і земля,
Всі звуки! Звуки радості, що відчувало немовля з дитинства,
Я переповнню всі ті слова всі ті рядки що заставляли душу
Мучити людей в стражданнях, щоб було тяжко у подумках своїх.
Я бачу крапля, крапля крові у тебе знову на щоці,
Ти знов заплутався і дивишся на інструмент,
Він тут не винен, що у душі чорнила твої мокрі!
Ти хочеш ноти пригорнути до душі, але ти темний вже без іскри у душі,
І він не хоче чутти голоса твоєї божевільної душі,
Ти рвеш його шматуєш, щоб він пізнав, як тобі тяжко,
І знову плачеш, що його убив, та він колись тебе пробачить.
Ти згадаєш першу гру, перші ноти, перший концерт.
Ти відчуєш, що ти всерівно живеш!
Весь цей біль що роками тебе доставав,
Ти його розітнеш і покажеш що тут ти є Бог.
І зновою іскрою, все з нового листа розпочнеш.́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2017
автор: Crazy_V.i