[i] [b][color="#ff0000"] Ну й знайшов тему для вірша,-
скаже мій сьогоднішній читач…
Та повірте.- в юності це була
проблема із проблем - знайти
себе в тому непростому житті...
Отакому, як отой посередині!..[/color][/b][/i]
[i][b][color="#13136b"]Не любив я вас, тонкі й тендітні,
Кволі руки. В снах, мов наяву,
Мої руки - сильні та амбітні -
Одягали м'язів тетиву.
І життя вказало путь - дорогу
У найкращий тренажерний зал -
На будову... Так хотілось Богу,
Хоч і палить сором за провал
В інституті...Вправа перша - кайло,
Переміна - заступ, труби, лом.
Перший тренер - наш сільський Михайло
Із Сумщини. Б'ю йому чолом.
Другий тренер - Трєшин з Балаково,
Третій - родом з Нижнього - Павло.
Кожний мав свою методу й слово,
Котре б завтра ділом проросло.
І воно із часом проростало,-
У поставі, у знанні вершин.
Селюка забитого не стало,
Життя міряв на новий аршин.
Вечорами ж - принцип Лопіталя*
Підіймав ,,cпортсмена'' до небес.
Ніч - для сну, - та чорноока Галя
Часто мала інший інтерес.
Над Дніпром збігали тихо роки,
В Світловодська висіявся вус...
Балаково ж, під недремним оком,
Гнало хвилю геть на весь Союз.
Що ж мав я з того переполоху,
Сильних рук, закінчених робіт?
Труд...Освіту...Грошеняток трохи,
Та...десяток незабутніх літ.[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729965
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2017
автор: Янош Бусел