***маленька філософська поема***
Доля без дорікання
В камені... Жанна Дарк
Вкотре зі здивуванням
Переглядає, як
Муху прадавню гарно
Капсулював бурштин...
.....................................
-сумніви мають, Жанно,
Що не відьмачка ти.
Зрада і треті півні
Будуть і поготів.
Витримаєш катівню
Із запитань попів.
Друзі із ворогами-
Плевели і зерно-
Склали у орігамі
Тіло твоє давно,
Вільноневільна пташко...
-душу вітрам відкрий!...
...як же літати важко
В полум"ї власних крил!..
Долею обійняти
Світу металобрухт...
Полум"ям запалати-
Не заплямує бруд,
Що полетить у спину.
-звільнений Орлеан...
-трон короля- дофіну...
-спіймана у капкан...
-Ви не спроможні так лі-
тати!- останній крик...
...у бурштиновій краплі
Спати тобі повік
Статикою атлантів
На постаментах тих,
Що історичних фактів
Місцем обрав бурштин,
Поверх якого автор
Випише ці слова-
ЛЮБИШ СВІЙ МЕЧ І ПРАПОР-
СПРАВА ТВОЯ ЖИВА.
..................................
...і наостанок слова,
Наданого мені:
ЦЕ НЕ НОВЕ, ПАНОВЕ-
В ДОЛІ ГОРІТЬ ВОГНІ...
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117042211931
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730038
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.04.2017
автор: Серго Сокольник