Судилися нам різні долі,
характери і почуття,
тривоги, радості і болі –
свої сценарії життя.
І кожен нарізно долає
відпущений життєвий шлях,
страждає, плаче і кохає.
У кожного – свій щастя птах,
зоря, провісниця початку,
що згасне, як прийде кінець,
талантів міра і достатку,
і хрест, і терни, і вінець.
Та всі одного просять в Бога,
відчувши подих небуття:
обірветься земна дорога –
щоб не прирік на забуття.
Щоби живі нас пам'ятали,
і спомин той їх грів теплом,
й любов, яку ми дарували,
в їх душах проросла добром.
2007р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2017
автор: Світлана Моренець