Лютує віхола, мете
Від снігу небо посивіло,
Немов природа захворіла,
А сніг все йде, іде, іде..
Кружляють білі пластівці
Танок останній свій справляють
А люди скоса поглядають
На дивні явища оці.
За що нам, за які гріхи
Природа матінка лютує,
Дерева валить, дах шматує,
Творить діла свої лихі.
Мож якось вимолим прощення
В святої матінки природи?
Скінчиться скоро непогода
Й наступить світле воскресення!
21.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730318
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.04.2017
автор: wallushka