Віддалялася постать в туман,
Добровільно обравши маршрут.
Еліксиром здавався дурман,
Смакував різнобарв'ям отрут.
Не багато минуло, не мало,
Так по долі пройшовсь, мов ріллею,
Затоптав він безжально й зухвало
Її долі тендітну лілею.
А чи стало самому солодше
Від таких різносортних медів?
Його дім обминав листоноша
З листопадом зворушливих слів.
Циферблат працював без спочинку,
Всі магніти утратили суть,
Пропустив так зі щастям зупинку,
Ту, де знову лілеї цвітуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730371
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2017
автор: Шостацька Людмила